Конкурс “Євробаченя” сягає історичним корінням у 1956 рік і бере свій початок від італійського фестивалю в Сан-Ремо, який повинен був об’єднати народи у повоєнній Європі. Саме у 1956 році у Швейцарському місті Лугано пройшов перший пісенний конкурс "Євробачення", в якому взяло участь 14 виконавців з 7 країн (по 2 пісні/виконавця на країну).

Правила першого конкурсу дозволяли учасникам виконати максимум по дві пісні. При цьому рекомендувалося, щоб ці пісні були вибрані у національному фіналі за участю глядачів. Таким крок повинен був сприяти популяризації конкурсу. Не існувало обмежень щодо віку і кількості учасників, а також мови, на якій повинна була бути виконана пісня. Єдине, що обмежувалося – це час виступу. Він не повинен був перевищувати 3 хвилин.

Щодо фінансування конкурсу, то кожен учасник оплачував власні витрати, а країна-організатор спонсорувала проведення фінального конкурсу. Журі складалося із 2 спостерігачів від кожної країни. Члени журі оцінювали кожну пісню в межах 10 балів і мали право голосувати за свою країну. Учасник, який набрав найбільшу кількість балів отримував “Гран-прі”, однак жодної матеріальної допомоги нагорода не передбачала. Окрім популярності і задоволення переможець здобував право своїй країні на проведення наступного конкурсу.

З того часу кількість представників і умови участі у конкурсі часто змінювалися. Незмінним залишилося лише правило, що пісенне змагання повинно було відбуватися лише серед представників країн - членів Європейського мовного союзу (ЕВU). Саме цим пояснюється участь в конкурсі співаків з Ізраїлю та інших країн, що знаходяться за межами європейської мапи.

За вся 49-річну історію конкурсу найбільше перемог здобули виконавці з Ірландії: її представники 7 разів отримували Гран-Прі. По 5 конкурсів виграли Люксембург і Франція.

Серед найбільш відомих переможців „Євробачення”- група “АББА”, Селін Діон, Тото Кутуньо та інші. Перші співаки із країн колишнього СРСР виступили на конкурсі 1994 року, де Росію представляла мало відома співачка Юдіф (9 місце). У тому ж конкурсі дебютували представники Естонії та Литви (24 та 25 місця).

Наймолодшою переможницею Євробачення є бельгійка Сандра Кім. Їй було тільки 15 років, коли вона 1986 виграла конкурс з піснею "J'aime la vie". Сьогодні участь у конкурсі можуть брати лише ті виконавці, яким на момент проведення фіналу конкурсу виповниться як мінімум 16 років.

З пострадянських країн вдало виступили на "Євробаченні 2001" конкурсанти з Естонії Танел Падар і Дейв Бентон, які здобули 1 місце, а на "Євробаченні 2002" - представниця Латвії Марія Наумова, яка також посіла 1 місце. Росіяни брали участь у конкурсі починаючи з 1994 року, однак найбільшими їх досягнення були — 2 місце Алсу з піснею „Соло” в 2000 році і 3 місце в 2003 році дуету „Тату” за пісню „Не верь, не бойся, не проси”. Філіп Кіркоров у 1995 був лише 17-тим, Алла Пугачова в 1997 році -15-тою, група „Прем’єр-міністр” посіла 10 місце у 2002, а Юлія Савічева у 2004 — 11 місце. Україна вперше взяла участь у конкурсі в 2003 році, де Олександр Пономарьов посів 14 місце. А вже наступного, 2004-го, року Руслана зі своїми "Wild Dances" принесла Україні перемогу.